- самовладний
- -а, -е, заст.1) Який має необмежену державну владу; самодержавний. || Який є проявом самовладдя (у 1 знач.), заснований на самовладді.2) Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.